
Згідно з річним планом роботи ЖДНЗ № 52 питання забезпечення готовності дітей дошкільного віку до подальшого навчання в школі вивчалось з 06.05.2024 по 17.05.2024 р.
Вивчались групи старшого дошкільного віку протягом вказаного періоду № 1 «Росинка», № 2 «Віночок», № 3 «Берізка», ЗНМ « Барвінок».
Готовність дошкільника до навчання у школі – це важливий крок у доросле життя, і від того, яким він буде, залежить здатність дитини адаптуватися до нових умов і реалізувати власні потенційні можливості. Дитина, що вступає до школи має бути фізично та психічно здоровою, соціально зрілою, вона має досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку, вміти планувати свою діяльність та здійснювати самоконтроль. Тому, поняття «готовність дитини до школи» тому, педагоги-дошкільники та вчителі початкової ланки, розглядають як комплексне і таке, яке охоплює всі сфери життєдіяльності майбутнього першокласника.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля » – це документи, які орієнтують педагогів на особистісний розвиток кожної дитини, на формування життєздатної, компетентної, творчої людини. Тому є формування активно-пізнавального ставлення дитини до навколишнього світу через розвивальний і виховний аспекти розумового виховання, через розвиток інтелектуальних почуттів та вміння суспільної взаємодії.
Враховуючи ці аспекти, у всіх старших групах створені всі необхідні умови для повноцінного розвитку дітей щодо підготовки їх до подальшого навчання в школі, а саме: створено розвивальне середовище для ігрової та навчально-виховної діяльності, центри для розвитку логічного мислення, розвитку дрібної моторики руки, всі необхідні умови для повноцінного фізичного та психічного розвитку, для розвитку музичних та інших творчих здібностей дитини, тощо.
В групах санітарно-гігієнічні вимоги відповідають нормам, ігрові осередки в доступі дітей та наповнені меблями відповідно до вікових особливостей дітей, є окрема кімната для роздягання, санвузл, спальна кімната.
Діти в закладі знаходяться під постійним наглядом медичного персоналу. На початку навчального року визначається група здоров’я кожної дитини, що надає змогу в подальшому використовувати індивідуальний підхід до виховання, розвитку та навчання дітей.
Однією з умов фізіологічної підготовки дітей до навчання в школі є повноцінне харчування дитини, виконання натуральних норм. Забезпечується повноцінне збалансоване харчування. Старші медсестри постійно проводять моніторинг виконання натуральних норм харчування, слідкують за забезпеченням якісними продуктами харчування.
Велику увагу вихователі звертають на повноцінний фізичний розвиток дітей, та використовуються різноманітні форми роботи з дітьми:
- ранкова та гігієнічна гімнастика;
- організовані заняття з фізкультури;
- фізкультхвилинки;
- фізкультурні розваги (щомісяця);
- фізкультурні свята (1 раз в квартал);
- спортивні ігри та змагання;
- загартовуючи процедури, тощо
Формування всіх складових психологічної готовності дитини до школи (інтелектуальної, мотиваційної, соціальної, фізіологічної, емоційно-вольової) здійснюється в певній системі. Так, в річному плані роботи ДНЗ передбачено розділ з проблеми готовності дитини до подальшого навчання та її адаптації до умов школи.
Як показало вивчення роботи, вихователі при підготовці старших дошкільнят до навчання в школі, велику увагу приділяють не лише формуванню спеціальних умінь, а найголовніше – створюють для дитини умови для формування здатності емоційно реагувати на навколишній світ, міркувати, планувати власну діяльність, доводити роботу до кінця, що є найважливішими чинниками у формуванні успішної навчальної діяльності.
Все це прослідковується в різних видах діяльності дитини: образотворчій – через ліплення, малювання, конструювання; через ознайомлення з навколишнім, ознайомлення з природою, в музичній діяльності, фізкультурній, ігровій, дослідницькій діяльності, тощо. Окрім того, вагома робота проводиться з розвитку сприймання (це оперування сенсорними поняттями: кольором, формою, величиною), із зорово-моторною координацією (вправністю дрібних рухів руки дитини) та здатністю оперувати певними предметно-кількісними відношеннями (порівняння предметів, орієнтування у просторі).
При підготовці дитини до школи велику увагу вихователі приділяють мовленнєвому розвитку дитини, який необхідний їй для успішного подальшого навчання. Під час занять з розвитку мовлення дітей також навчають основам грамоти, готують руку до письма через графічні завдання.
З метою підвищення рівня мотиваційної готовності дітей до школи систематично використовуються такі форми роботи, як:
- читання дітям художніх творів про школу;
- організація сюжетно-рольової гри «Школа»;
- постійно діючі спільні виставки дитячої творчості;
- спільні дитячі концерти, свята, інсценування казок.
Вихователі велику увагу переділяють математичним здібностям дітей «Математика». Включає три напрями: математика, логіка та конструювання. Навчання дітей лічбі, розв’язування задач, орієнтуванню у просторі та часі. Ознайомлення з геометричними формами, вимірюванням, конструюванням. На заняттях з логіки в першу чергу дітей вчать порівнювати, зіставляти, узагальнювати, аналізувати й класифікувати предмети та явища у будь-якій якій діяльності. Дітей навчають логічно мислити, зосереджуватись на якомусь одному виді діяльності, розвивають пам’ять, уяву.
Все це позитивно впливає на соціалізацію дітей, бо між дітьми виникають товариські стосунки, що сприяють формуванню у дошкільників дисциплінованості, почуття обов’язку та інших якостей, потрібних майбутнім учням.
Питання готовності дитини до школи та рівень шкільної зрілості старших дошкільників постійно стоїть на контролі адміністрацій ЖДНЗ та вивчається, аналізується вихователем-методистом та, вихователями старших груп спільно з практичним психологом, соціальним педагогом.
Крім успішної підготовки до навчання у школі, великого значення надають педагоги адаптації дітей.
Ефективність процесу шкільної адаптації значною мірою визначає успішність подальшої навчальної діяльності, збереження фізичного та психологічного здоров’я дітей. Тому вирішення цієї проблеми відбувається в комплексі, залучивши до роботи не тільки педагогів, психолога, логопеда, дефектологів, але й дітей та їх батьків.
Хочеться відмітити позитивний досвід роботи педагогів насамперед у плануванні освітньо-виховної роботи, а саме:
– планується комплексних мовленнєвих занять на розвиток звукової культури мовлення, зв‘язного мовлення, формування граматичної будови мови художньою літературою та фольклором, навчання грамоти, підготовки руки дитини до письма;
– вихователі групи достатньо уваги приділяють плануванню індивідуальної роботи з мовленнєвого розвитку її різноманітності, та формі запису у планах, вказуються методи і прийоми роботи, новітні технології;
– педагогами щоденно ведеться оцінка досягнень дітей з розвитку мовлення, та подальші перспективи удосконалення роботи,
В роботі з батьками переважають традиційні форми роботи, які дають можливості розвиватися партнерським відносинам між ДНЗ та батьками.
На підставі викладеного вище та з метою усунення виявлених недоліків рекомендовано:
Започаткувати нетрадиційні форми мовленнєвої роботи з батьками а саме:
– літературні традиції української сімї (спільні свята, театральні вистави)
– тижні родинного спілкування, (літературні посиденьки)
– портрет сімї, або світ захоплень наших батьків (досвід)
– “Читаюча родина”, “ Вчимося говорити вірно” (конкурси)
Вихователь-методист Олеся ЮРЧЕНКО